4 липня Верховна Рада прийняла Закон № 4101а "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів".   Вкладникам не потрібно платити жодних податків на отримання відсотків за своїми депозитами. Прийнятий Верховною Радою 15%-й податок на пасивні доходи фіз.осіб заплатять банки. Зібрані таким чином гроші підуть до державного бюджету України.   Також вкладники не зобов'язані декларувати свої доходи за вкладами. Прізвища вкладників до податкової ніколи не потраплять. З 1 серпня 2014 банки самостійно будуть перераховувати до держбюджету суми нового податку і звітувати, не розкриваючи таємницю вкладів.   "ПриватБанк із розумінням ставиться до необхідності наповнювати державний бюджет у складний для країни час. Останнім часом ходили чутки, що податок може лягти на плечі вкладників. Сьогодні Верховна Рада поставила крапку в цьому питанні: 15%-й податок замість вкладника заплатить сам банк, - йдеться в заяві прес-служби".   ПриватБанк продовжить виплачувати відсотки за всіма депозитами вчасно і в повному обсязі. Ознайомитися з одними з найвигідніших в Україні ставками по депозитах запрошуємо на офіційному Інтернет-сайті. ...

Нинішній рік пройде під знаком виборів до Верховної Ради, що відбудуться восени.                                                     От ще тільки нашого, що кутя. Різдво тобто. Їжте, пийте, веселіться. Бо з десятого січня починаючи народ стануть готувати до виборів. Усебічно: біл-бордами, листівками, газетами, теле- й радіопередачами – словесними мордобоями на політичних ток-шоу зокрема. Влада – та, ясна річ, застосує важку артилерію: пенсії та зарплати насамперед. Це минулого року на освітянському з’їзді вчителі розсміялися, коли прем’єр-міністр Азаров розповів їм, як протягом року п’ять разів зростала їхня зарплата – і, основне, наскільки суттєво ( втім, цей обман не зашкодив їм дружно проголосувати за обман інший, від якого завтра залежатиме їхня не лише зарплата, а й  робота  - вкрай суперечливий, незбалансований, а місцями то й просто шкідливий для освітньої системи Закон про освіту). А в наступному їх це зростання таки чекає: Дмитро Табачник уже потирає руки від задоволення – адже в бюджеті освітянській галузі виділено на 8 мільярдів гривень більше, ніж торік. Тож купуватиме влада виборців, ще як купуватиме: вона ж знає, що пам’ять у нашого народу, ой, яка коротка. Тим паче, що цей народ легко ведеться на різного роду подачки. Як в анекдоті: «Вони думають, що ми понесемо гроші в їхній банк, який нас уже стільки разів обдурив і  розорив, - бо виставили 25% річних. Знайшли дурних!». Через якийсь час – таки вкладають свої кревні у цей банк. «Але чому?»  «Пообіцяли 50%!»        Хоч мій сільський сусід, чоловік розумний і статечний, що головував на своєму ві...

Чинне російське керівництво не полишає надії на відродження імперії – бодай у вигляді усіченого до трьох слов’янських держав – Росії з Білоруссю і Україною вкупі.    НАГАДУВАТИ,  ЩОБ ЗАБУЛОСЯ? Перемогу в другій світовій війні - у радянському  трактуванні  Великій  Вітчизняній – у Радянському Союзі почали пишно відзначати через двадцять років після її закінчення. Раніше, либонь, було не до того – треба було відбудовувати народне господарство, добивати бандерівців по українських лісах і скорочувати армію, яка внаслідок війни розрослася до неймовірних розмірів і з’їдала все, що з такими потугами заробляли  на  військово-промисловий комплекс  СРСР  закріпачені  колгоспами селяни, робітники із символічними зарплатами і в’язні численних гулагів. Та й, власне, особливо розмірковувати на цю тему до того не доводилося. Адже, по-перше,  велика  Перемога  належала насамперед «геніальному полководцю» товаришу Сталіну; по-друге, радянська пропагандистська машина ще за часів  війни створила безліч героїчних міфів про підпільників-партизанів-воїнів, подвиги яких не підлягали жодним сумнівам і різнотлумаченням; навпаки, їх необхідно було вживити як реальність у свідомість нових поколінь, бо – і це по-третє  – заплгіднити ними свідомість  покоління,  що  пройшло  війну,  було важко: що таке війна, воно знало не з книжок  і фільмів, а  зі свого власного страшного досвіду. Тому й потрібен був час, щоби країна залікувала рани, багато справжніх фронтовиків  повмирали  від  ран,  а нові  генсеки ЦК КПРС,  уже не  боячись  теж  мертвого  вусатого  вождя, забагли власних німбиків над головами –  і, оскільки особливо хвалитися було  нічим,  то  гігантська  радянська імперія народила  і почала розвивати грандіозну&nbs...

    Дивлячись лялькову виставу, ми рідко замислюємося, хто ж там, за лаштунками, керує всім сценічним дійством                                                                                     Під диктовку   Минулого тижня, що був перенасичений різними подіями, серед яких найбільшу увагу не лише українських, а й світових мас-медіа прикувало порушення кримінальної справи проти екс-президента України Леоніда Кучми, мене найдужче вразили протести педагогів. Тому насамперед, що педагоги в нас, на відміну від своїх колег у демократичних країнах, зазвичай далекі від активних форм боротьби за свої права. Навіть коли місяцями не платили зарплату, і вони буквально не мали за що жити, зібрати їх на майдані було непросто. Наразі ж хоч і копійки, та отримують вчасно – тож їхнє обурення  рідко вихлюпується за стіни  шкільних учительських чи домашніх кухонь.   А тут – одразу кілька тисяч перед Кабміном. Із чіткими вимогами щодо підвищення зарплат за рахунок виконання давно узаконених норм. І на чолі мітингу – керівники офіційних профспілок, які зазвичай дуже толерантні щодо влади.   Їй-право, є чому дивуватися. А ще коли на наступному засіданні Кабміну голова Партії регіонів Прем’єр-Міністр Ніколай Азаров нахмурив брови і насварився на члена Партії регіонів міністра освіти Дмітрія Табачніка – за те, що підвів уряд, не упередивши протестні настрої в педагогічному середовищі, та ще й не вийшов і не заспокоїв «своїх людей» – і оголосив йому за це «сурове попередження» (от не знаю таких форм стягнення: є попередження, догана і сувора догана із занесенням в особову справу; а тут, либонь, просто якесь немилосердно жорстоке покаранн...